Головна | Оголошення | Новини | Нормативно-правова база | АКТУАЛЬНО | Доступ до публічної інформації | Звернення громадян |
23/05/2023
Діти завжди потребують уваги і турботи дорослих. А особливо – в екстремальних ситуаціях. Наразі діти в Україні перебувають у стані війни – чують сирени під час ракетних атак, спостерігають руйнування будівель, здригаються від вибухів, стають свідками людських втрат. Через ці події багато дітей переживають стрес. Коли дитина тривожиться, вона може стати гіперактивною, примхливою, плаксивою. Вона може погано спати, боятися. Батьки повинні розуміти, що при цьому їх дитина не є слабкою чи хворою. Це нормальні реакції на ненормальну ситуацію.
Вислухайте дитину так, щоб вона відчула опору.
· Перша опора – це дотик. Обійміть її, притисніть до себе. Якщо дитина в стресі, торкаємося тільки частин тіла, закритих одягом. Наші доторки – не поверхневі, не лоскочуть, а ніби легенько втискуються в тіло.
· Друга – ваш погляд. Перебувайте на рівні очей дитини, зігрійте своїм поглядом її.
· Третя – ваш голос. Скажіть, що боятися – нормально в такій ситуації, але ви поряд і все зробите, щоб захистити її. Дитина повинна відчути себе в безпеці. Попросіть дитину міцно стиснути вашу руку. А тоді скажіть: «У тобі стільки сили, яка допоможе впоратися із будь-яким страхом».
Щоб зберегти психічне здоров’я дитини, треба діяти за принципом «тут і зараз». У той момент, коли дитина знаходиться у стані стресу, у неї перехоплюється дихання. Потрібно навчити дитину робити видихи частіше, ніж вдихи. П’ять-вісім циклів глибокого вдиху через ніс і довшого видиху через щілину між губами заспокоять дитину, перемкнуть її увагу на тілесні відчуття, відновлять ритм дихання. Добре, якщо в дитини є мильні бульбашки, вони можуть стати рятівним заспокійливим засобом. Або попросіть уявити дитину, що перед нею квітка та свічка: нехай ніжно вдихає аромат квітки, потім задуває свічку. Це дозволить швидко відновити дихання та заспокоїтися.
Дуже важливо в момент стресу пити воду. Давайте дитині воду маленькими ковточками, повільно: ковток – вдих-видих – ковток. І так кілька разів. Запитайте дитину про її потреби: чи хоче вона поїсти, чи в туалет.
Використовуйте будь-яку можливість для фізичної активності вашої дитини. Навіть в умовах обмеженого простору можна по черзі стискати руки в кулаках або підіймати і опускати стопи, із зусиллям притискаючи їх до підлоги. Дитині можна пострибати – на ліжку, на батуті, на фітболі.
Приверніть увагу дитини до навколишнього світу. Шукайте в приміщенні предмети одного кольору, наприклад жовтого. Також можна використовувати спостереження та аналіз: опишіть кімнату, в якій ви зараз перебуваєте.
Свідчити про те, що у дитини стрес допоможуть холодні руки. Розітріть дитині руки або запропонуйте їй самій потерти долоні одну об другу, поки вони не стануть гарячими. Справа в тому, що в критичній для життя ситуації кров приливає до дихальної системи, серця та мозку. А якщо повернути її до кінцівок, психіка отримує сигнал про те, що небезпека відступила.
Під час надзвичайної ситуації та війни критично важливо, аби нервова система встигала відновлюватися. Для цього потрібний повноцінний сон. Багато спеціалістів рекомендують дітям віком від 6 до 13 років спати від 8-ми до 12-ти годин, а підліткам – від 7-ми до 11-ти. Також треба пам’ятати про правильне харчування і фізичну активність.
Дуже важливо, аби батьки були спокійними та тримали себе в руках, адже дитина насамперед зчитує стан дорослих, який вони транслюють через поведінку, емоції. Але не треба повністю закривати свої емоції від дитини, не вийде, діти усе відчувають. Пояснюйте, що мама/тато також може боятися, це нормально, боятися зараз нормально. Якщо не можете стриматися, можете плакати, але без істерики. Поплачте разом з дитиною. Потім разом заспокойтеся, зробіть декілька вдихів і повільних видихів разом, обійміться.
Ви повинні пояснити дитині, що війни закінчуються. І обов’язково поговоріть про хороші часи в майбутньому.