Департамент освіти і науки Миколаївської обласної державної адміністрації » Головне територіальне управління юстиції у Миколаївській області ІНФОРМУЄ
Українська | Русский | English
Головна Керівництво Структура та контакти Нормативно-правова база Новини Актуально Доступ до публічної інформації Звернення громадян

Головне територіальне управління юстиції у Миколаївській області ІНФОРМУЄ

Консультація. Як підтвердити місце проживання дитини для зарахування в перший клас

 Консультує начальник Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Роман Возняк.

 

Відповідно до вимог нового Закону “Про освіту” було змінено порядок зарахування дітей у перші класи. Тепер кожна дитина може піти в школу, найближчу до її місця проживання, закріплену за цією територією (без тестів, співбесід чи інших випробувань). Для першочергового зарахування треба тільки підтвердити місце проживання одним з документів. Їх перелік закріплено в постанові Кабінету Міністрів України від 13.09.2017 № 684 “Про затвердження Порядку ведення обліку дітей дошкільного, шкільного віку та учнів”.

Підтвердити місце проживання дитини можна такими документами:

– паспорт громадянина України (тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист, довідка про звернення за захистом в Україні) одного з батьків дитини чи законних представників;

– довідка про реєстрацію місця проживання дитини або одного з її батьків чи законних представників;

– довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи;

– документ, що засвідчує право власності на відповідне житло;

– рішення суду, яке набрало законної сили, про надання особі права на вселення до житлового приміщення, визнання за особою права користування житловим приміщенням або права власності на нього, права на реєстрацію місця проживання;

– документ, що засвідчує право користування житлом (договір найму/піднайму/оренди тощо), укладений між фізособами (за умови його реєстрації або нотаріального посвідчення) чи між юридичною і фізичною особами, зокрема щодо користування кімнатою в гуртожитку;

– довідка про проходження служби у військовій частині;

– акт обстеження умов проживання.

Проте цей перелік не є вичерпним – підтвердженням також може бути інший офіційний документ, що містить інформацію про місце проживання дитини та/або одного з її батьків чи законних представників. Приймаючи такий документ, директори шкіл мають переконатися, що він:

– містить інформацію, яка підтверджує чи посвідчує місце проживання дитини або її батьків (одного з батьків) на території обслуговування відповідного закладу загальної середньої освіти;

– складений, виданий чи посвідчений особою, яка уповноважена на це відповідно до закону;

– має форму та реквізити, передбачені відповідним нормативно-правовим актом.

Вид документа для підтвердження місця проживання обирає особа, яка подає заяву на зарахування дитини.

Дату початку прийому документів для зарахування в перший клас визначають місцеві органи самоврядування. Водночас кінцева дата подання документів єдина для всіх – це 31 травня.

Батьки мають право подати заяву до закладу освіти, на території обслуговування якого вони (їхня дитина) проживають, – зарахування до цієї школи дитині гарантується Законом. Також батьки мають право подати заяву до будь-якого іншого закладу – до нього дитина може бути зарахована на вільні місця, зокрема, за результатами жеребкування.

Якщо на 31 травня кількість поданих заяв не перевищує кількості місць, то не пізніше 1 червня видається наказ про зарахування усіх дітей. Їх список оприлюднюється виключно в закладі освіти.

Коли у школі залишаються вільні місця, інформація про них розміщується на інформаційному стенді закладу та його веб-сайті (у разі відсутності – на веб-сайті органу, у сфері управління якого перебуває заклад).

Якщо на 31 травня кількість поданих заяв перевищує кількість місць, то до 1 червня зараховуються діти:

– місце проживання яких на території обслуговування школи підтверджене;

– які є рідними (усиновленими) братами та/або сестрами учнів цього закладу освіти;

– які є дітьми працівників цього закладу освіти;

– які є випускниками дошкільного підрозділу цього закладу освіти (за його наявності).

До 15 червня зараховуються всі інші діти за результатами жеребкування. Воно проводиться з 5 до 10 червня та є публічним.

З 1 до 15 червня заяви про зарахування не приймаються. Але після 15 червня можна подати заяви на вільні місця.

Присутність дитини під час подання заяви про зарахування, жеребкування або зарахування не є обов’язковою, не може бути умовою зарахування і цього не можуть вимагати у закладі освіти.

Як захистити права в сфері земельних відносин – роз’яснює Міністр юстиції Павло Петренко

 

Що таке  самовільне зайняття земельної ділянки?

Це дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

 

Що таке подвійна державна реєстрація права оренди земельних ділянок ?

Нагадаю, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки підлягають обов’язковій державній реєстрацій.

Подвійна державна реєстрація права оренди земельних ділянок - це наявність двох зареєстрованих прав оренди за різними орендарями.

 

Як запобігти подвійній реєстрації?

Перед укладанням договору оренди земельної ділянки та державною реєстрацію цього права рекомендую попередньо отримати витяг з Державного земельного кадастру про таку земельну ділянку задля того, щоб володіти повною інформацію.

 

Як захистити своє право?

Законодавство передбачає два шляхи  захисту -  у досудовому  та судовому порядку.

Досудовий порядок передбачає звернення до:

  • правоохоронних органів;
  • Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації при Міністерстві юстиції України;
  • регіональних оперативних штабів, які працюють у режимі оперативного реагування на спроби рейдерських захоплень земель або вирощеного врожаю. Контакти штабів шукайте  на сайті Головного територіально управління юстиції у Вашій області;
  • мобільних точок доступу до системи безоплатної правової допомоги з метою повідомлення про факт рейдерської атаки та консультування щодо подальших дій;

Крім того, реальний власник земельної ділянки може звернутися  до суб’єкта державної реєстрації прав або нотаріуса із заявою про заборону вчинення реєстраційних дій, яка невідкладно реєструється  в базі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

 

Які скарги розглядає Комісія?

Мін’юст розглядає скарги:

  • на рішення державних реєстраторів про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень;
  • на рішення, дії або бездіяльність Головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України (з питань розгляду скарг, які належать до їх компетенції).

Проте, до компетенції Міністерства юстиції України не відноситься розгляд скарг:

  • на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, коли таке право набуто на підставі рішення суду;
  • коли наявний судовий спір;
  • розгляд скарг на реєстраційні дії, проведені на підставі рішення суду.
  •  

Який порядок і форма подачі скарги до Комісії Мін’юсту?

Скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено. Скарга подається за формою, встановленою законом. Вимоги до оформлення скарги розміщені на сайті Міністерства: https://minjust.gov.ua/m/4626

 

Звертаю увагу, скарга, подана без урахування зазначених вимог, Комісією по суті не розглядається!

 

Які строки звернення до Комісії?  

  • 60 календарних днів  на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації;
  • 15 календарних днів на рішення дії або бездіяльність територіальних органів Мін’юсту.

Відлік часу починається від дня прийняття рішення або з дня коли особа могла дізнатися про порушення її прав.

 

Які строки розгляду?

Загальний строк розгляду та вирішення скарги – до 45 календарних днів з моменту надходження скарги.  

Комісія готує висновок протягом 2-3 тижнів, на підставі якого Мін’юст приймає рішення у формі наказу.

Рішення надсилається скаржнику протягом 3-х робочих днів з дня його прийняття. Особа, яка звернулась зі скаргою, не згодна з рішенням Міністерства юстиції України, вона може звернутись до суду.

 

Коли може бути відмовлено у розгляді скарги?  

Існує низка випадків, коли Мін’юст може відмовити у розгляді скарги, та випадки, коли закон зобов’язує відмовити у задоволенні скарги. Найчастіше підставою  є  недотримання  встановлених законом вимог до оформлення скарги.

 

Куди можна звернутись за консультацією з питань діяльності Комісії Мін’юсту?

Необхідну інформацію та контакти можна знайти на офіційному веб-сайті Міністерства за посиланням: https://minjust.gov.ua/pages/commission_civil_register.

 

Як захистити своє право через суд?

Особа, чиї права порушено, може звернутися до суду з позовом про скасування рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та з  позовом про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки.

 

До якого суду звертатись?  

  • До господарського суду, якщо сторонами спору є юридичні особи таабо громадяни – суб’єкти  підприємницької діяльності.
  • До адміністративного суду, якщо оскаржуються рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, компетентних у сфері земельних правовідносин.
  • всі інші  випадки до судів загальної юрисдикції в порядку цивільного судочинства.

 

Відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки?

Громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність за самовільне зайняття земельних ділянок.

 

Самовільне зайняття земельної ділянки тягне за собою накладення штрафу

на громадян від 170 до 850 грн

на посадових осіб від 340 до 1700 грн

Самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику, карається:

штрафом від 3400 до 5100 грн

або арештом  на строк до 6 місяців

Самовільне зайняття земельної ділянки, вчинене особою, раніше судимою за самовільне зайняття земельної ділянки або самочинне будівництво або групою осіб, або щодо земельних ділянок особливо цінних земель, земель в охоронних зонах, зонах санітарної охорони, санітарно-захисних зонах чи зонах особливого режиму використання земель, карається:

обмеженням волі на строк від 2 до 4 років

або позбавленням волі на строк до 2 років

Самовільне будівництво будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці,яким завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику карається:

штрафом від 5100 до 8500 грн

або арештом на строк до 6 місяців,

або обмеженням волі на строк до 3 років

Самовільне будівництво будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці особливо цінних земель, земель в охоронних зонах, зонах санітарної охорони, санітарно-захисних зонах чи зонах особливого режиму використання земель, або вчинене особою, раніше судимою за такий саме злочин або за самовільне будівництво будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці карається:

позбавленням волі на строк від 1 до 3 років

 

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.